середа, 13 травня 2020 р.

Сучасна література в юнацькому читанні.Маркус Френк Зузак.

Урок 14.05 Маркус Зузак «Книжкова злодійка» — бестселер сучасної літератури .


У світі ,сповненому насильства та жорстокості ,я хотів нагадати про людяність....
                                                                                 М.Ф.Зузак      
— Художня література кінця ХХ — початку ХХІ ст. змушена виживати в умовах жорстокої конкуренції з відео, мультимедіа, інтернетом та іншими реаліями сучасності. Її шлях тепер лежить, за влучним висловом У. Еко, «від інтернету до Ґутенберґа».Сьогодні ми познайомимося з сучасним  письменником ,книги якого можуть змінити наше уявлення про світ.
Роман Маркуса Зузака «Книжкова злодійка» — це разюча історія, яку  розповідає… Смерть!   До влади в Німеччині прийшли фашисти. Уперше Смерть побачив маленьку Лізель, коли прийшов забрати душу її братика. Він став свідком того, як дівчинка вкрала першу книжку, і зацікавився її долею. Він приходив до її будинку, де родина, ризикуючи життям, переховувала єврея. Він слухав, як Лізель читала книжки під час бомбардувань. Смерть завжди був поруч. Під час останньої зустрічі він розкриє крадійці книжок свою найбільшу таємницю.
  1. Перегляньте Трейлер за романом "Крадійка книжок".
                           Композиція та головні герої твору
 Роман побудований незвичайно — розповідь ведеться від імені Смерті, яка у автора є чоловіком. Смерть досить розпливчастий образ, проте її присутність в романі відіграє важливу роль. Смерть розповідає про свою нелегку роботу і часто дає власні коментарі щодо того, що відбувається в книзі. Роман складається із десяти частин, кожна з яких має власну назву. Заключна, десята частина, називається так само, як і книга — «Книжковий злодій».
Головні герої: Смерть (як оповідач), Лізель Мемінгер, Роза Хуберман — «Мама», Ганс Хуберман — «Тато», Руді Штайнер, Макс Ванденбург, Ільза Герман.
  • Прочитайте відгуки про твір. Сформулюйте тему та основну думку роману Маркуса Зузака «Книжкова злодійка».
«Наче чорно-білий фільм. Він просто так не закінчується, він зачіпає душу…»
Книга про людину, про війну, про сміх і сльози, про життя і смерть. Книга про книгу. Вона просто не має права бути чорно-білою. Це історія, кольори якої трішечки вицвіли, трішечки забагрилися кров’ю, трішечки вмиті сльозами. Але не зникли. Не можна просто так стерти колір сонця, колір дружби, сміху, підтримки. Він живе в самому слові. Варто лише сказати це слово — і колір оживає.
Кольори і слова набувають якогось особливого, просто містичного значення для всієї книги. Вони наповнюють життя персонажів; вони той куточок спокою, якого шукає оповідач. Та про все по порядку.
Світ на порозі війни. І найвірніший супутник Війни — Смерть — вирішує розповісти одну історію. Чи то спогад з майбутнього, чи то здогадка про минуле. Хто зна? Він тут і там — зараз, розповідає нам цю історію; в нацистській Німеччині власними очима за цією історією спостерігає. І там, протягом майже семи років він веде екскурсію життям маленької дівчинки Лізель. Дівчинки, котра втратила і знайшла сім’ю, друзів, надію, мрію. А головне — книги. Навіть не книги як такі, а слова. Вони ж бо мають колір, форму, навіть смак.
Спалахнула війна. Дуже упереджено думати, що «свої хороші», а всі «інші — погані». Адже чужі також живі прості люди. І це яскраво вдається показати М. Зузаку. Оригінальна точка зору — німці теж страждали від війни. Звичайні німці війни не хотіли. Діти, батьки, матері — всі вони просто хотіли спокійно жити. Хубермани, котрі намагалися не просто вижити, а допомогти іншим, наприклад Лізель, котру прийняли у свою сім’ю. Чи Максові, котрий нібито був «головним ворогом народу» — євреєм, а насправді просто хотів не боятися жити. Ільза Герман, котра ледве пережила втрату сина на Першій світовій. Руді, котрий так і не зміг виграти всі забіги. Усі вони просто жили так, як вміли. І в життя кожного з них увірвалася Лізель. Зі своїми словами, котрі можна було побачити. І з книгами, котрі приходили і йшли, наче теж мали власні життя.
Світ змінювався, люди не змінювалися. Почалася війна, десь далеко — «там». Відзвуки пострілів, гуркіт вибухів, крики солдатів — все докочувалося до містечка Молькінг з газетами і чутками. І на тому все. Та поступово непомітно почали мінятися самі люди. Адже над ними нависає Смерть. Ворожі літаки пролітають у рідному небі. Страх проникає в найглибші куточки душі, а якщо таке зерно посіяне, то вже точно буде гідний урожай.
Не шукайте в книзі «поганого» героя, не варто. Його там просто немає. Абстрактне зло — Гітлер — просто існує понад сюжетом. Його ненавидять, його бояться, за ним слідують. Війна — всього лише факт. Смерть — то взагалі оповідач. нема тут злих, є тільки звичайні. Вони брешуть, помиляються, зляться, дружать, пробачають. А ще — крадуть. Щоб поїсти, зігрітися, вижити. Руді краде їжу, Макс краде час, Ільза дружбу. Всі щось крадуть.
А от Лізель краде книги. Кожна з них пов’язана з історією в житті дівчинки. Першу книгу вона вкрала в снігу, на далекому від Молькінга цвинтарі. Другу — біля вогню, ще одну — біля води. Таких книг багато… А останню згадану в сюжеті книгу вона краде у власної пам’яті. Лізель пише книгу про своє життя, яку називає «Книжковий злодій».
Доля, викладена словами. Розказані люди. Написані почуття.
Не лише для Лізель слова живі. Вони живуть на сторінках книги про Лізель. Слова страх, голод і війна. Слова дружба, віра, порятунок. Доки ці слова житимуть, то надія є. Не варто вважати, що в мирний час нам не зрозуміти героїв книги. Адже це зміг зробити автор. Отже, і нам під силу. Отже, усвідомивши всі жахи, ми не дамо їм повторитися. Без зайвого моралізму та філософувань «ні про що» автор наштовхує читача на власні висновки. Про що? На те вони і власні, що у кожного свої.
  • Перегляньте  сюжетний ланцюжок роману.
Нацистська Німеччина — Батько, невідомим чином пов’язаний з комуністами, безвісті зник — Прийомні батьки — Смерть брата Лізель від тяжкої хвороби — Перша в житті книга — «Повчання могильникам» — У нових прийомних батьків Ганса і Рози Хуберманів — Нові друзі — Книга «Потиск плечей» з попелища — Книга «Свистун» — Новий друг — Макс Ваттенбург, єврей — Життя та смерть на «Небесній вулиці» — Загибель усіх під час бомбування — Бургомістр із дружиною — Повернення батька Руді Штайнера з війни — Робота в ательє — Повернення Макса зі звільненого концтабору — Життя в Австралії у Сіднеї — Зустріч зі Смертю — Найголовніша таємниця Смерті.

Перевірте себе
  1. Вікторина за романом Маркуса Зузака «Книжкова злодійка»
  • Де відбувається дія твору? 
  • Від чийого імені ведеться оповідання? 
  • Як звати головну героїню роману? Скільки їй років? 
  • Яка доля спіткала дев’ятирічну Лізель? 
  • Коли та за яких обставинах у Лізель з’являється перша книжка?.
  • Ким працювали прийомні батьки Лізель? 
  • Яку назву мала вулиця, на якій оселилася дівчинка? 
  • Першою викраденою Лізель книгою стає… 
  • Дружина бургомістра віддає Лізель книгу… 
  • Макс Ванденбург — це… 
  • Що Макс дарує Лізель? 
  • Яку свою найголовнішу таємницю, перш ніж забрати Лізель, Смерть повідомляє їй? 
(Виконуємо у зошитах письмово)

Творче завдання :напишіть твір- роздум "Моє враження від знайомства з автором та його романом"
Виконати  до 20.05
Бажаю успіха!

Нагадую 18.05 контрольна робота II семестр.















































































































































































































































































  1. Вікторина за романом Маркуса зузака «Книжкова злодійка»
  • Де відбувається дія твору? (У нацистській Німеччині, починаючи з січня 1939 року)
  • Від чийого імені ведеться оповідання? (Оповідання ведеться від імені Смерті.)
  • Як звати головну героїню роману? Скільки їй років? (Головна героїня роману — дев’ятирічна Лізель Мемінгер)
  • Яка доля спіткала дев’ятирічну Лізель? (Її батько, невідомим чином пов’язаний з комуністами, безвісті зник, а мати, не спроможна доглядати за дівчинкою і її братом, вирішує віддати дітей на виховання названим батькам, тим самим рятуючи їх від переслідування нацистської влади.)
  • Коли та за яких обставинах у Лізель з’являється перша книжка? (Дорогою до нового будинку брат Лізель вмирає від тяжкої хвороби, це відбувається прямо на очах у дівчинки, залишаючи важке враження на все життя. Брата Лізель ховають на кладовищі, де дівчинка і підбирає свою першу в житті книгу — «Повчання могильникам».)
  • Ким працювали прийомні батьки Лізель? (Названі батьки Ганс і Роза Хуберман працювали маляром і прачкою.)
  • Яку назву мала вулиця, на якій оселилася дівчинка? (Хімелль-Штрассе (у перекладі означає «Небесна вулиця»))
  • Першою викраденою Лізель книгою стає… («Потиск плечей», яку Лізель стягнула з попелища на площі, де фашисти спалювали книги «расово неповноцінних» авторів).
  • Дружина бургомістра віддає Лізель книгу… («Свистун»).
  • Макс Ванденбург — це… (єврей-втікач, який тимчасово оселився у Хуберманів, що ховають його в підвалі власного будинку від нацистів. Батько Макса врятував Гансові Хуберману життя під час Першої світової війни, і той вважає за потрібне повернути борг загиблому товаришеві, рятуючи його сина).
  • Що Макс дарує Лізель? (Книгу з його власних малюнків і написів. За іронією долі, Макс пише книгу, зафарбувавши сторінки книги Гітлера «Майн Кампф».)
  • Яку свою найголовнішу таємницю, перш ніж забрати Лізель, Смерть повідомляє їй? («Мною оволодівають люди».)
  1. Інтерактивна вправа «Мікрофон»
  • Продовжте речення.
— Найбільше у романі Маркуса Зузака мене вразило. .
  1. Заключне слово вчителя
— «Книжкова злодійка» — це погляд на гітлерівську Німеччину очима заляканих, напівголодних і зневірених людей. А записки головної героїні, книжкової злодюжки Лізель, настільки цікаві, що навіть сама Смерть зачиталась ними. Однак це зовсім не історія про одну дівчинку. По суті, вона про всіх хлопчиків і дівчаток, які змушені виживати під час воєн, голоду, розрухи. І про всіх людей, які намагаються сховатися від смерті і насильства або хоча б відгородитися від них. А ще про те, що і сама смерть у такі часи сильно втомлюється від своєї роботи. «Книжкова злодійка» Зузака — одна з тих книг, які точно змінюють світ. І місцями грубуватий, навіть жорстокий гумор автора тільки підкреслює загальну пронизливу правдивість нещадної реальності того часу. Хоча Маркус Зузак — лауреат літературних премій за книги для підлітків і юнацтва, ця книга вже знайшла своїх читачів і серед дорослих, які знають: справжня надія непереможна навіть у злиднях, війні і болі.
VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Підготуватися до підсумкового заняття.

Немає коментарів:

Дописати коментар