Оновлення драматургії кінець XlX-початок XX cт

Визначні драматурги-новатори наприкінці XIX ст. виступали з різким запереченням так званих «добре зроблених п'єс», де головне - закручена інтрига, легко пізнавані, чорно-білі постаті персонажів, які відповідають традиційним акторським амплуа, стрімкий діалог, багато сліз, сміху й бурхливих пристрастей. Проблеми розвитку нового театру, проблеми нової драматургії широко обговорювалися такими уславленими драматургами, як Генрік Ібсен, Бернард Шоу, Антон Чехов. Саме вони своїми п'єсами визначали характер модерного театру, мали найглибший вплив на драматургічне мистецтво на межі ХІХ-ХХ ст. і подальших десятиліть.